Енергетичний менеджмент в Україні

     До початку першої енергетичної кризи в першій половині 70-х років ХХ століття, найбільш важливим показником рівня розвитку суспільства й держави було кількість виробленої енергії й валовий національний продукт на душу населення країни. У п’ятірку світових лідерів за цими показниками входили колишній Радянський Союз, США, Канада, Німеччина, Японія.

     Сьогодні більш повно рівень розвитку технологій, обладнання, а значить і суспільства в цілому, характеризують крім валового національного продукту на душу населення країни показники енергоємності одиниці продукції по різних видах виробництва. Дані показники прямо пов’язані з паливно-енергетичними ресурсами країни й ефективністю їхнього використання, рівнем розвитку технологій й обладнання, фінансовим й економічним добробутом держави. На жаль, Україна за цими показниками набагато відстає не тільки від високорозвинених країн Заходу, але й від інших країн Східної і Центральної Європи, і це при тому, що вона має значний енергетичний, технологічний та інтелектуальний потенціал. Україна перейняла від колишнього СРСР відношення й систему вирішення питань енергозбереження. У перші роки незалежності й початку переходу до ринкової економіки не був врахований досвід західних високорозвинених країн, незважаючи на те, що фахівці це питання постійно піднімали. Тільки з 1994 року був прийнятий Закон України „Про енергозбереження”.
Політика ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (далі – ПЕР) на сьогодні є основним напрямком енергетичної політики більшості країн світу. Ця політика передбачає збереження ПЕР й забезпечення умов для максимально ефективного їх використання. Це обумовлено вичерпанням традиційних невідновлюваних ПЕР, відсутністю реальних альтернатив їх заміни.
Розвинені країни світу, у першу чергу країни Європейського Союзу (далі – ЄС), які вже досягли значних успіхів у вирішенні проблем у сфері енергоефективності, продовжують пошук нових джерел енергозабезпечення та розроблення заходів з енергозбереження, що є позитивним прикладом для України. В країнах ЄС політика енергозбереження є окремою важливою функціональною складовою державної економічної, промислової й соціальної політики; пріоритети й принципи енергозбереження закріплені на системному рівні у різних напрямах і сферах державного регулювання: податкові, фінансово-кредитні, контрольно-наглядові, інформаційно-рекламні й консультативні заходи і т.д.; енергозберігаючі заходи мають системно-взаємодіючий характер (інформаційно-пропагандистські компанії, фінансові механізми реалізації енергозберігаючих проектів, регуляторні і нормативні акти й державні стандарти з енергозбереження, добровільні угоди між державами, приватним і громадським секторами).
     Політика ефективного використання ПЕР в Україні є важливим чинником впливу на її енергетичну безпеку, стабільне забезпечення суб’єктів господарювання та споживачів ПЕР. Одними із важливих заходів з енергозбереження та оцінювання рівня ефективності використання ПЕР є енергетичний аудит (енергетичне обстеження) та енергетичний менеджмент.
     Глобальні енергетичні проблеми, окрім пошуку та розроблення нових ефективних та екологічно чистих джерел енергії, вимагають організації оптимального управління розвитком та експлуатацією існуючих систем виробництва, розподілу та споживання ПЕР, а також корінні соціально-економічні перетворення, пов’язані з переходом України до ринкової економіки, принципово змінюють умови функціонування енергетики. Впровадження системи енергетичного менеджменту (далі – СЕМ) та функціонування єдиної системи енергетичного аудиту забезпечують вирішення цих питань.
СЕМ, як одна із форм реалізації державної політики з енергоефективності та енергозбереження, є частиною загальної системи управління промисловим підприємством, основним завданням якої є управління ефективністю споживання ПЕР.
Впровадження СЕМ полягає у формуванні професійних управлінських механізмів, спрямованих на забезпечення раціонального використання ПЕР шляхом здійснення обліку, контролю, планування, нормування та аналізування витрат ПЕР, проведення внутрішніх енергетичних аудитів (енергетичних обстежень), впровадження енергозберігаючих заходів, здійснення моніторингу та коригувальних дій у сфері енергоефективності та енергозбереження, а також інформування, стимулювання та навчання персоналу промислових підприємств у сфері енергозбереження.
     В сучасних економічних умовах видатки підприємств, пов’язані із придбанням та використанням ПЕР, впевнено зростають з посеред основних категорій витрат і в перспективі матимуть тенденцію до подальшого зростання через невпинний ріст цін на ПЕР на світовому ринку. У той же час управління процесами використання ПЕР все ще ґрунтується на підходах, які сформувались за часів централізованої економіки із штучно заниженими цінами на ПЕР. В сфері енергоспоживання домінують марнотратні технологічні підходи, управлінські рішення в більшості носять інтуїтивний характер. Сучасні інженерні, економічні, інформаційні технології для управління ПЕР на стороні споживачів майже не застосовуються. Це призводить не тільки до необґрунтовано високих втрат ПЕР через наявність застарілих технологій та недотримання технологічних режимів експлуатації будівель, систем і обладнання, але й до катастрофічного зниження якості енергоємних послуг при спробах організувати заощадження ПЕР на підприємствах. Серед основних причин неефективного використання ПЕР можна вказати наступні:
- відсутність в управлінських структурах спеціалістів з теорії і практики енергетичного менеджменту;
- відсутність оперативного обліку та аналізу даних про споживання ПЕР на кожному конкретному об’єкті;
- відсутність критеріїв оцінки управлінських рішень за показниками ефективності використання ПЕР;
- низькі темпи впровадження сучасних технологічних рішень енергоефективного регулювання споживання ПЕР.
Крім того, основні нормативно-правові акти, нормативно-технічні документи у цій сфері потребують перегляду відповідно до сучасних економічних умов господарювання, існуючої системи державного управління та зростаючих потреб національної економіки в підвищенні ефективності використання ПЕР.
     Запровадження СЕМ спрямоване на забезпечення ефективної реалізації державної політики підвищення ефективності використання ПЕР та створення відповідних коригувальних механізмів, а в подальшому і оцінювання того, наскільки ці механізми виявляються ефективними.
На різних ієрархічних рівнях управління мета енергетичного менеджменту різна:
на державному (національному) рівні – енергетична незалежність та безпека, перехід від енерговитратної до енергоефективної економіки;
на галузевому рівні – енергоефективне та екологічно безпечне функціонування галузі в рамках національної економіки;
на рівні області, міста – мінімізація витрат енергоресурсів для забезпечення раціональних інфраструктур енергокористування, які забезпечуватимуть необхідну якість життя населення за умов дотримання екологічних норм;
на рівні окремого промислового підприємства – мінімізація енергетичної складової в собівартості продукції за енергетичними та екологічними характеристиками на внутрішньому та світовому рівні.
Підвищення енергоефективності можливо досягти за рахунок реалізації системи цілеспрямованих організаційних і технічних заходів.
Управління раціональним використанням ПЕР повинно проводитись на всіх стадіях виробництва, передачі, розподілу й споживання, включаючи комплексне оптимальне вирішення технічних, економічних й екологічних проблем, пов’язаних з цими процесами.
Проблему впровадження СЕМ та функціонування єдиної системи енергетичного аудиту можливо розв’язати шляхом реалізації наступних заходів:
• розроблення та затвердження нормативно-правових актів, нормативно-технічної документації з питань енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту (енергетичного обстеження);
• впровадження СЕМ на промислових підприємствах різних форм власності, організація контролю за подальшим функціонуванням СЕМ на всіх рівнях реагування;
• визначення порядку та основних положень впровадження та функціонування СЕМ;
• розроблення єдиної методології впровадження та функціонування СЕМ.
За допомогою впровадження СЕМ досягається скорочення енергоспоживання промисловим підприємством на 5-20 % на основі застосування тільки енергозберігаючих заходів.
Впровадження СЕМ удосконалить облік та контроль витрат усіх видів палива та енергії, дасть змогу критично оцінити енергоефективність виробництва (технологічних процесів, обладнання), виявити резерви та шляхи ефективного використання ПЕР, розробити ефективний механізм стимулювання підвищення ефективності використання ПЕР, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції та інвестиційну привабливість підприємств, підвищити рівень енергетичної безпеки України.
Створення СЕМ на промислових підприємствах проводиться згідно концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки, наведених в Посланні Президента України до Верховної ради України „Європейський вибір”, міжнародних стандартів ISO 9000 та ІSO 14000, Рекомендацій Ради Європи 77/713/ЄЕС стосовно раціонального використання енергії на промисловому підприємстві, а також методології побудови автоматизованих систем управління, що викладене в чинних стандартах ГОСТ 24.103-84, ГОСТ 24.104-85.
В сфері енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту НАЕР були розроблені і діють наступні стандарти:
- ДСТУ 4472-2005 „Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги”. Стандарт поширюється на діяльність, пов’язану з організацією робіт по створенню та експлуатації системи енергетичного менеджменту на промислових підприємствах, встановлює вимоги до самої СЕМ, її функцій та складових, підготовки персоналу служби енергетичного менеджменту, проведення внутрішнього енергетичного аудиту, проведення моніторингу і здійснення коригувальних дій у сфері енергоефективності та енергозбереження, аудиту СЕМ та критеріїв його проведення;
- ДСТУ 4713-2007 „Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації робіт”. Цей стандарт встановлює вимоги до організації робіт та порядку проведення енергетичного аудиту промислових підприємств;
- ДСТУ 4715-2007 „Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадії розроблення систем енергетичного менеджменту”. Стандарт встановлює склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження СЕМ на промислових підприємствах, встановлює вимоги до послідовності робіт щодо розроблення та впровадження СЕМ, проектної та експлуатаційної документації.
На затвердження до Держспоживстандарту направлено національний стандарт України – ДСТУ „Енергозбереження. Енергетичний менеджмент у виробничих системах. Перевірка та контроль функціонування СЕМ (Критерії перевірки на відповідність)”.
Оскільки, відповідно до міжнародних вимог, національні стандарти носять рекомендаційний характер, необхідно розробляти технічні регламенти для надання їм обов’язкового характеру.
Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі – НАЕР) розроблені нормативно-правові акти та нормативно-технічні документи у сфері енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту, а саме:
• Загальні вимоги до енергетичних обстежень;
• Технічний регламент з енергетичного менеджменту;
• Технічний регламент з енергетичних обстежень.
На даний час готується проект постанови Кабінет Міністрів України про затвердження цих Технічних регламентів.
На території України діють 19 вищих навчальних закладів, ліцензованих Міністерством освіти і науки України за спеціальністю „Енергетичний менеджмент”, та які мають право здійснювати підвищення кваліфікації фахівців. На сьогодні цими вищими навчальними закладами проведено підготовку та видано дипломи 1224 спеціалісту з енергетичного менеджменту.
НАЕР і далі проводитиме роботу популяризації заощадження та ефективного використання ПЕР, а також роботу, спрямовану на вдосконалення законодавства з питань енергозбереження, впровадження системи енергетичного менеджменту та забезпечення функціонування єдиної системи енергетичного аудиту на промислових підприємствах.

 
< Пред.   След. >
 
 
 
 
НОВОСТИ

 
 
Объединенная Термоэнергетическая компания © 2017